Канабіс залишається найпоширенішим нелегальним наркотиком у Європі. За оцінками Європейського звіту про наркотики 2026 року, протягом останнього року його вживали 25 мільйонів дорослих віком 15–64 роки. Асортимент продуктів розширюється, концентрація тетрагідроканабінолу (ТГК) у деяких із них зростає, а країни переглядають правила особистого вживання та вирощування. За висновком Агентства Європейського Союзу з питань наркотиків (EUDA), вплив цих змін на громадське здоров’я ще недостатньо вивчений. Для його оцінювання потрібні систематичні дані.
Як відрізняється вживання канабісу між країнами
За останніми доступними національними опитуваннями, протягом року канабіс вживали приблизно 8,7% дорослих. Показники окремих країн суттєво відрізняються. Серед держав, які провели опитування від 2023 року, три зафіксували зростання порівняно з попереднім зіставним дослідженням, десять повідомили про стабільність, дві зафіксували зниження.
Дані не свідчать про однакове для всієї Європи зростання чи скорочення вживання. Одночасно змінюються доступність продуктів, способи постачання, законодавство та практики вживання. Вплив кожного з цих чинників потрібно досліджувати окремо.
Рік випуску звіту не збігається з роком збору всіх наведених даних. У звіті 2026 року основні відомості про вилучення та лікування стосуються 2024 року, аналіз стічних вод охоплює дані 2025-го, а оцінки поширеності вживання спираються на останні доступні опитування різних років. Не всі вимірювання проведено у 2026-му.
Хто вживає канабіс і наскільки часто
Серед молодих дорослих вживання канабісу поширеніше, ніж серед дорослого населення загалом. За оцінками, протягом року його вживали 15,3% жителів ЄС віком 15–34 роки, або 15,4 мільйона людей. Чоловіки зазвичай повідомляють про вживання приблизно вдвічі частіше за жінок.
- Серед людей віком 15–24 роки протягом останнього року канабіс вживали приблизно 18%, або 8,6 мільйона.
- Протягом останнього місяця в цій віковій групі його вживали 9,6%, або 4,6 мільйона.
- Щодня або майже щодня канабіс вживають, за оцінками, 1,6% дорослих віком 15–64 роки, тобто приблизно 4,5 мільйона людей.
- Серед молодих дорослих віком 15–34 роки відповідний показник становить 2,3%, або 2,3 мільйона.
Щоденним або майже щоденним у звіті називають вживання щонайменше протягом 20 днів за останній місяць. Цей показник слід відрізняти від вживання хоча б раз за рік: один епізод і регулярне вживання пов’язані з різним рівнем ризику.
Шкільне дослідження ESPAD 2024 року показало, що канабіс був найпоширенішою нелегальною речовиною серед учнів 15–16 років у всіх державах ЄС, які брали участь у дослідженні. У середньому 13% опитаних пробували його хоча б раз у житті. Це не показник поточного чи регулярного вживання.
Аналіз стічних вод доповнює опитування, але не замінює їх. Зіставні дані за 2024–2025 роки були доступні для 63 міст у 17 країнах ЄС, Норвегії та Туреччині. Серед них у 21 місті зафіксували збільшення вмісту метаболіту канабісу THC-COOH, а у 28 містах зафіксували зменшення. За такими вимірюваннями можна судити про зміни сукупного обсягу вживання, але не визначити точну кількість людей, які вживають канабіс.
Які продукти є на ринку
Рослинний канабіс і канабісна смола залишаються основними формами на європейському нелегальному ринку. Поряд із ними поширюються висококонцентровані екстракти, їстівні продукти, товари з низьким вмістом ТГК та продукція з канабідіолом (КБД). Частину цих продуктів продають і на споживчому ринку; їхній правовий статус залежить від складу та юрисдикції.
Самої назви «канабіс» недостатньо, щоб оцінити можливі наслідки вживання. Потрібно знати концентрацію активних речовин, фактичний склад продукту та спосіб його вживання. Через різноманітність продуктів складніше порівнювати випадки отруєння й планувати допомогу.
Окрему небезпеку становлять продукти, які продають як канабіс, але до яких додано потужні синтетичні канабіноїди. За складом і можливими ризиками вони відрізняються від рослинного канабісу з підвищеним вмістом ТГК. Висококонцентровані екстракти та їстівні продукти також пов’язують із гострими отруєннями, зверненнями до відділень невідкладної допомоги та токсикологічних центрів.
Напівсинтетичні канабіноїди
У частині європейських країн у продажу з’явилися напівсинтетичні канабіноїди, зокрема гексагідроканабінол (ГГК). Їх часто виробляють із КБД, який можуть отримувати з конопель із низьким вмістом ТГК. Рослинне походження сировини не доводить безпечності кінцевого продукту.
У 2026 році EUDA отримало запит на оцінювання КБД як прекурсора, щоб з’ясувати його роль у виробництві ТГК та інших психоактивних канабіноїдів. Предметом оцінювання є можливе використання КБД у виробництві цих речовин. Це не означає автоматичного прирівнювання всіх КБД-продуктів до них.
У 2024 році було ліквідовано щонайменше три нелегальні об’єкти, пов’язані з виробництвом ТГК або напівсинтетичних канабіноїдів: два в Нідерландах і один у Польщі.
Концентрація ТГК зростає, особливо у смолі
У 2024 році середній вміст ТГК у вилученій у ЄС канабісній смолі становив 24,6%, а в рослинному канабісі становив 12%. Середня концентрація у смолі була приблизно вдвічі вищою.
За індексованими даними, між 2014 і 2024 роками середній вміст ТГК у смолі збільшився на 66%, тоді як у рослинному канабісі зріс на 19%. Ці значення позначають відносне зростання, а не збільшення на відповідну кількість відсоткових пунктів.
Середній показник вилучених зразків не характеризує кожен продукт на ринку. Вміст ТГК також не є універсальним показником якості чи безпечності: для оцінювання ризику потрібні відомості про інші складники, забруднення та обставини вживання.
Звіт містить окремі таблиці щодо ціни й концентрації ТГК, проте в матеріалі, на якому ґрунтується цей огляд, конкретних цін немає. Тому зробити висновок про подорожчання або здешевлення канабісу за цими даними не можна.
Ризики для здоров’я та звернення по лікування
Найбільша ймовірність проблем зі здоров’ям у людей, які вживають канабіс щодня або майже щодня. Таке вживання пов’язане із залежністю, хронічними респіраторними симптомами та психотичними симптомами. Дослідження також описують зв’язки з нижчими освітніми результатами та підвищеною ймовірністю контакту із системою кримінальної юстиції.
Найтісніше з розвитком проблем пов’язані ранній початок вживання, продукти з високим вмістом ТГК та регулярне тривале вживання. Проте ці зв’язки не означають, що кожна людина матиме всі перелічені наслідки. Ризик залежить також від індивідуальних обставин і супутніх чинників.
У 2024 році канабіс був основною проблемною речовиною у 33% зареєстрованих звернень по спеціалізоване лікування в ЄС, Норвегії та Туреччині. Це приблизно 104 тисячі клієнтів, із яких близько 62 тисяч звернулися вперше. Серед усіх клієнтів, які вперше звернулися по лікування, частка канабісу становила 41% і була найбільшою серед окремих речовин.
У середньому між першими епізодами вживання та початком лікування минає 11 років. Упродовж цього часу людина може зазнавати ризиків, пов’язаних із канабісом, але цей показник не означає 11 років безперервної залежності для кожного клієнта.
Показники звернень по лікування слід обережно порівнювати між країнами. Допомога може охоплювати психосоціальні втручання, короткі спеціалізовані консультації та онлайн-програми. Частина людей звертається до служб за направленням системи кримінальної юстиції. Під час лікування нерідко потрібна й окрема допомога у припиненні вживання тютюну.
Що показують звернення до лікарень
За національними даними, канабіс згадують у значній частині невідкладних звернень, пов’язаних із наркотиками. У 2023 році в Іспанії його зазначали більш ніж у 46% таких випадків, тобто приблизно у 3700 із 8000. У Франції цей показник становив 28%, або понад 6300 із 24 300.
У мережі лікарень Euro-DEN Plus у 2024 році канабіс посідав друге місце після кокаїну за частотою реєстрації. Медіанна частка звернень, у яких його зазначали, серед лікарень становила 20%. Медіанний вік пацієнтів становив 28 років, а 74% були чоловіками.
Канабіс зазвичай реєстрували разом з іншими речовинами. Тому сама згадка про нього не доводить, що він був єдиною причиною гострого стану. Дані мережі окремих лікарень також не можна автоматично поширювати на всі лікарні Європи.
Нелегальний ринок і зміни маршрутів постачання
Європейський ринок канабісу оцінюють у понад 12 мільярдів євро. Вирощування, перевезення та збут приносять значні прибутки організованим злочинним групам. Деякі держави повідомляють про високий рівень насильства, пов’язаного з цим ринком.
У 2024 році країни ЄС зареєстрували 252 тисячі вилучень канабісної смоли загальною масою 321 тонна проти 551 тонни роком раніше. Обсяг зменшився приблизно на 42%. Рослинного канабісу вилучили 199 тонн у 219 тисячах випадків. Це майже стільки ж, скільки у 2023 році, коли показник становив 201 тонну.
Найбільше смоли вилучили в Іспанії: 206 тонн, попри скорочення на 45%. EUDA припускає, що така динаміка пов’язана з цільовими правоохоронними операціями та змінами маршрутів. Зменшення обсягу вилучень саме собою не доводить відповідного скорочення постачання чи попиту.
Обсяги вилучень рослинного канабісу теж суттєво змінилися в окремих країнах. В Іспанії вони зменшилися на 18%, у Бельгії збільшилися на 1075%, у Нідерландах зросли на 278%. У двох останніх країнах перехоплювали великі партії з Північної Америки та інших позаєвропейських регіонів.
Туреччина повідомила про 17 400 вилучень смоли загальною масою майже 14 тонн і 80 тисяч вилучень рослинного канабісу масою 47,7 тонни. Ці цифри не входять до наведених підсумків ЄС.
Постачальники використовують різні маршрути й види транспорту. Зокрема, іспанські правоохоронці вилучали дрони та швидкісні човни, задіяні в перевезеннях. До Європи також надходить канабіс із Канади, США та меншою мірою Таїланду. У листопаді 2025 року EUDA оприлюднило перше попередження через Європейську систему сповіщень про наркотики. Воно стосувалося ризиків північноамериканської продукції з високим вмістом ТГК та забруднення потенційно небезпечними пестицидами.
Виробництво в Європі та правопорушення
Крім імпорту, на європейський ринок надходить канабіс, нелегально вирощений у межах ЄС, поблизу місць збуту. Його постачають як на внутрішній ринок, так і на експорт. Щороку правоохоронці ліквідовують тисячі об’єктів різного розміру, від невеликих до промислових.
У 2024 році на Іспанію припадало 75% усіх вилучених у ЄС рослин канабісу. Цей показник не визначає частки країни в загальному європейському виробництві. На кількість вилучених рослин впливають також інтенсивність роботи з їх виявлення та пріоритети правоохоронців.
У ЄС зареєстрували приблизно 477 тисяч правопорушень, пов’язаних із вживанням або зберіганням канабісу для особистого вживання, проти 615 тисяч у 2023 році. Кількість правопорушень, пов’язаних із постачанням, знизилася зі 100 до 74 тисяч. Ці цифри не дають прямої оцінки масштабів вживання: їх потрібно розглядати з урахуванням законодавчих змін і практики правозастосування.
Як країни змінюють правила
Кілька держав ЄС переглядають регулювання рекреаційного вживання канабісу дорослими. Спільної європейської моделі немає: дозволені дії, обмеження та способи доступу до канабісу відрізняються. Нові підходи передбачають профілактику, некомерційний доступ, моніторинг та оцінювання результатів.
- Мальта: у грудні 2021 року законодавчо дозволила обмежене домашнє вирощування, зберігання невеликих кількостей і приватне вживання. Передбачено також некомерційне постачання членам регульованих асоціацій.
- Люксембург: у липні 2023 року дозволив обмежене домашнє вирощування та приватне вживання.
- Німеччина: у лютому 2024 року ухвалила закон щодо обмеженого домашнього вирощування, зберігання та вживання невеликих кількостей. Закон також передбачає некомерційні асоціації.
- Нідерланди: від 2025 року проводять експеримент із замкненим ланцюгом постачання у десяти муніципалітетах, де продукція регульованих виробників надходить до кофішопів.
- Чехія: із січня 2026 року дозволила фізичним особам вирощувати до трьох рослин для приватного вживання.
Ці зміни не означають дозволу на необмежений комерційний продаж або вільне переміщення канабісу через кордони. Перш ніж ухвалювати практичні рішення, потрібно перевіряти чинні правила конкретної країни: загальне слово «легалізація» не пояснює, що саме дозволено.
Домашнє вирощування в Німеччині, Люксембурзі та Мальті систематично не відстежують, тому масштаб його поширення невідомий. До кінця 2025 року Німеччина та Люксембург опублікували проміжні оцінки реформ. Щоб оцінити їхні наслідки, потрібні триваліші спостереження за здоров’ям населення, доступом молоді до канабісу, зверненнями по лікування та нелегальним ринком.
Звіт описує зміни, які ще тривають. Наявних даних недостатньо, щоб визнати нові правила однозначно успішними або невдалими.
Поширені запитання
Чи зростає вживання канабісу в усій Європі?
Ні, спільної тенденції немає. Більшість країн із новими зіставними опитуваннями повідомила про стабільність. Загальноєвропейська оцінка не замінює аналізу даних окремих держав і вікових груп.
Чи всі цифри звіту отримано у 2026 році?
Ні, рік у назві позначає випуск звіту. Дані про різні аспекти ринку збирають і перевіряють у різні строки, тому для кожного показника потрібно уточнювати рік, якого він стосується.
Чому підвищений вміст ТГК викликає занепокоєння?
Продукти з високим вмістом ТГК належать до чинників, найтісніше пов’язаних із проблемним вживанням. Ризик залежить також від частоти й тривалості вживання, віку початку та складу продукту.
Чи означає третина звернень по лікування, що третина споживачів має залежність?
Ні. Показник 33% описує частку канабісу серед зареєстрованих звернень по спеціалізоване лікування, а не серед усіх людей, які його вживають. На цю частку впливають доступність допомоги та система направлень.
Чи безпечні напівсинтетичні канабіноїди, якщо їх отримано з КБД?
Походження сировини не гарантує безпечності кінцевого продукту. Напівсинтетичні канабіноїди потрібно оцінювати окремо, з урахуванням фактичного складу продуктів і токсикологічних даних.
Чи доводить зменшення вилучень скорочення нелегального ринку?
Ні. На обсяги вилучень впливають маршрути постачання, операції правоохоронців і виявлення окремих великих партій. Для оцінювання ринку ці дані потрібно зіставляти з іншими незалежними показниками.
Чи дозволений канабіс тепер у всьому ЄС?
Ні, правила залишаються національними та суттєво відрізняються. Дозвіл на певні дії для особистих потреб в одній країні не дає такого самого права в іншій.
Чого поки не дозволяють встановити наявні дані?
Поки неможливо остаточно оцінити вплив нових правил і розширення асортименту на громадське здоров’я. Для цього потрібні тривалі зіставні спостереження. Перших результатів після ухвалення законів недостатньо.
Джерела
- ESPAD 2024 — європейське анкетне опитування щодо алкоголю та інших наркотиків серед шкільної молоді, European School Survey Project on Alcohol and Other Drugs (ESPAD)
- Запитання та відповіді щодо німецького закону про канабіс, Bundesministerium für Gesundheit
Україна